Майже від самого народження немовля починає активно досліджувати своє середовище, тягнути ручки до рота, реагувати на звуки, бавитися брязкальцями, потім навчається маніпулювати предметами різної форми та розміру. Поступово гра дитини вдосконалюється, ускладнюється, набирає змісту і форми, правил, символічності та соціального забарвлення. На перший погляд, здається, що діти народжуються зі сформованим бажанням і умінням гратися, проте батьки дітей з особливими потребами знають, що це не зовсім так. Внаслідок сенсомоторних та когнітивних порушень, особливі дітки часто навіть не ініціюють гру, а тому втрачають численні можливості пізнавати навколишній світ та себе у ньому, розвивати вміння і навички, які відповідають їх віку та які необхідні для подальшої навчальної діяльності та самостійного життя. Таким чином, особливо важливим та складним завданням батьків дітей з вадами розвитку є залучення дітей до ігрової діяльності. Тож, що можна їм порадити?

1. Если вы подозреваете, что у вашего ребенка может быть патология или отставание в развитии, сразу же обращайтесь к специалистам за консультациями и лечением (педиатр,невролог, ортопед, реабилитолог и др).

   2. Раннее начало занятий – залог больших результатов в будущем! Именно в период раннего развития и интенсивного роста ребенка закладывается фундамент его физического развития. Чем раньше вы начнете курс физической реабилитации, тем больших результатов вы сможете достичь.

   3. Обязательно выполняйте рекомендации и домашние задания, которые дают вам специалисты. Особенно важно работать с ребенком и после окончания курса реабилитации. Отсутствие занятий дома приведет к очень быстрому регрессу, даже если с вашим ребенком занимались лучшие специалисты, и он достиг хороших результатов. Правильное развитие ребенка на 80% зависит от вас!

Максим Максимчук,

Специалист по физической реабилитации.

1. Ніколи не жалійте дитину через те,що вона не така, як усі.
2. Даруйте дитині свою любов та увагу,однак не забувайте про інших членів родини, котрі її теж потребують.
3. Не дивлячись ні на що, зберігайте позитивне ставлення і уявлення про свою дитину.
4. Організуйте свій побут так,щоб ніхто в сім'ї не відчував себе «жертвою»,відмовляючись від свого особистого життя.